"ЧОРНА СПОВІДЬ МОЄЇ ВІТЧИЗНИ" - У ЦЕВ ВІДБУВСЯ ВИХОВНИЙ ЗАХІД
Минуле століття пронеслося над Україною трьома голодоморами: 1921-1922, 1932-1933, 1947 років. Указом Президента Віктора Ющенка було запроваджено День пам’яті жертв голодоморів, який щороку відзначається у четверту суботу листопада.
Пам’яті тих, хто загинув від голодомору 1932-1933 років був присвячений виховний захід «Чорна сповідь моєї Вітчизни».
Зібралися на ньому вихованці гуртків закладу, їх керівники, батьки та родичі.
Всім присутнім розповіли про події 1933 р., коли в Україні був великий голод. Головним тезисом заходу стала думка про те, що ми не маємо права забувати чорних сторінок нашої історії.
Ми працьовита, терпляча нація. Наш народ заслуговує на шану й повагу. А пам’ятником жертвам хай буде наша пам’ять про минуле, небайдуже ставлення до національної трагедії, що спіткала наш народ у 1932-1933 роках.
Згідно з українською традицією - коли людина помирає, запалюють свічку, щоб душа летіла при світлі і знайшла свій прихисток у потойбіччі.
А, оскільки, у 1933-му померлим ніхто не світив свічки, то душам їхнім, досі неприкаяним діти запалили Свічки Пам’яті.
І встановили їх на підвіконні закладу.
Хвилиною мовчання у супроводі відеокліпу Оксани Білозір «Свіча» віддали шану пам'яті мільйонів жертв Голодомору.
На великому екрані був продемонстрований документальний фільм, що розповідав про страшні події 1932 – 1933 років.
Учасники заходу покидали ЦЕВ з впевненістю - наш найсвятіший обов’язок сьогодні – зберегти пам’ять про всіх, хто не дожив, недолюбив, пам’ять про живих і ненароджених. Ніхто не має права про це забути.
Ми маємо для себе чітко зрозуміти – головною, неперехідною цінністю для нас є власна держава. Бо лише здобуття Україною незалежності та демократичний шлях, який ми обрали, є надійною гарантією того, що це ніколи не повториться.
|