Рекомендації педпрацівникам, батькам у вихованні підлітків, схильних до агреивної поведінки

 

Агресивність — це прагнення завдати шкоди іншій людині. Усіх агресивних людей об’єднує невміння поставити себе на місце іншого.

Агресивна людина часто переживає порушення душевної рівноваги, не­вдоволення. Дайте відчути дитині, що ви вірите в неї, у її зміни на краще.

Тому в роботі з учнями, які виявляють агресивність, потрібно:

1. Розвивати почуття емпатії (співчуття, співпереживання, вміння ставити себе на місце іншої людини). Заохочуйте учнів до таких проявів, чергуйте виконання різних ролей.

2. Розвивати альтруїзм, милосердя.

3. Розмовляти спокійним тоном, інакше ви «підключаєтесь» до збу­дження учня і провокуєте підсилення агресивних імпульсів.

4. Привчати дітей брати на себе відповідальність.

5. Привертати увагу до випадків, коли насильницькими методами можна досягти лише негативного результату (погіршення стосунків тощо) і навпаки, спілкуючись доброзичливо, виховано — легко до­сягти поставленої мети (зазвичай агресивні люди мають негативний досвід — досягати бажаного насильницькими методами). Допоможіть їм набути новий, позитивний досвід.

6. Демонструвати модель неагресивної поведінки.

7. Навчати розпізнавати свій емоційний стан.

8. Учити дітей проявляти негативні емоції прийнятними способами (у хвилини гніву зім’яти аркуш, кинути в ціль паперову кульку, побити подушку, прогулятися на свіжому повітрі).

9. Розповідати, що зняти напруження можна завдяки спортивним змаганням, заняттям баскетболом, футболом, плаванням, хореографією, фізичною працею.

10. Вчити дітей нових способів реагування у конфліктних ситуаціях.

11. Виховувати внутрішню зібраність, витримку.

12. Спілкуватися та вчити учнів, використовуючи «Я-повідомлення» («Мені неприємно, коли мене обманюють» замість «Ти мене обманув»; «Я розчаровуюсь у людині, якщо вона часто запізнюється» замість «Ти знову запізнився»).