Дистанційне навчання

Синхронне й асинхронне дистанційне навчання

у закладі позашкільної освіти

У переважній більшості закладів освіти  цей навчальний рік відбувається у форматі змішаного навчання, коли практикують поєднання різних режимів роботи (онлайн та аудиторна) у різних класах чи в різний час.

Непросто вибрати конкретну комбінацію, яка найкраще підійде для умов, особливостей та обмежень закладу, класу, колективу педагогів і родинної спільноти.

А для онлайнової частини змішаного навчання потрібно обирати синхронний чи асинхронний режим взаємодій.

Синхронний режим передбачає взаємодію між суб'єктами дистанційного навчання, під час якої учасники одночасно перебувають в електронному освітньому середовищі або спілкуються за допомогою засобів аудіо-, відеоконференції. Інакше кажучи, це проведення занять  в режимі реального часу в обраному цифровому середовищі. Рівночасно присутні педагог та вихованці, спілкуючись приблизно так, як це відбувається на звичайному занятті.

Синхронне навчання – це швидкий і безпосередній зворотний зв'язок, як від педагога, так і від учнів. Відповіді та реакції надаються в режимі реального часу, майже так само, як і на звичайному занятті. Звісно, є технологічні обмеження, які означають, що одночасно говоритиме лише хтось один, і на екрані можна побачити не всіх учасників воднораз, якщо їх достатньо багато.

Лише в синхронному форматі можна організувати безпосередню взаємодію учнів у малих групах, швидко обговорити питання та прийняти рішення.

Синхронне навчання вимагає онлайн-присутності в чітко визначений час. Це може бути проблемою, особливо коли вдома є кілька осіб з графіками, що накладаються. Певна частина синхронного заняття йде на узгодження технічних перешкод, перепитування й уточнення через непередбачувані перебої зі зв’язком та інші організаційні моменти.

Синхронне заняття варто використовувати для організації навчального процесу, відповідей на запитання щодо змісту чи вирішення проблем щодо доступу до цифрових сервісів, які виникли у вихованців, можливо, пропонуючи альтернативні варіанти виконання завдань.

Добре працює схема відведення певних періодів навчального дня для консультацій – учні знають, що можуть звернутись у цей час і отримати безпосередню відповідь. Якщо ж запитання виникає в інший момент, варто встановити правила надання відповіді поза межами таких консультацій. Наприклад, на запитання, отримане електронною поштою чи в месенджер між 9-ю та 15-ю годиною, можна очікувати відповідь упродовж однієї години.

На синхронних заняттях варто використовувати інтерактивні прийоми, практикувати роботу в малих групах (активовуючи кімнати breakout rooms відповідних сервісів відеоконференцій). Доречно буде скористатись інструментами миттєвої взаємодії, наприклад Kahoot, MentiMeter, Classtime та аналогічними. Іншими словами, максимально зважати на факт одночасної присутності великої кількості учасників для підтримки спільної роботи та взаємодій.

Перевірку засвоєння матеріалу можна здійснювати в різних режимах і форматах. Синхронно краще організовувати індивідуальні розмови з вихованцями, на яких обговорювати попередньо виконані завдання (знижуючи спокусу недотримання засад академічної недоброчесності).

Асинхронний режим означає взаємодію між суб'єктами дистанційного навчання, за якої учасники взаємодіють між собою із затримкою в часі, застосовуючи при цьому інтерактивні освітні платформи, електронну пошту, форуми, соціальні мережі тощо. Можна сказати, що це режим більш самостійного навчання, яке, водночас, підтримується педагогом з використанням відповідних цифрових інструментів.

Асинхронний режим передбачає роботу за власним графіком та у власному темпі й максимально використовує переваги змішаного навчання. Це дозволяє опановувати матеріал, орієнтуючись на власне розуміння, а не на темп решти групи. Водночас, асинхронний режим може давати відчуття більшої ізольованості, адже знижується відчуття навчальної спільноти, якщо спеціально не підтримувати його. Крім того, це вимагає від вихованців доволі високої самодисципліни та розвиненого вміння керувати своїм часом, що може бути досить складним, зокрема за відсутності попереднього досвіду такої роботи.

При асинхронній організації навчального процесу особливої важливості набуває систематичність наповнення цифрової навчальної платформи, обраної закладом освіти. Потрібно надавати чіткі інструкції та передбачити різні канали комунікації (електронна пошта, доступна форма зворотного зв’язку, месенджер, телефон тощо) на випадок виникнення технічних негараздів.

За традиційного підходу на занятті педагог повідомляє новий матеріал, а вдома (асинхронно) вихованці  його опрацьовують, виконуючи вправи та завдання. Такий підхід є виправданим в окремих випадках, коли учні не мають попереднього досвіду самостійного опрацювання матеріалу, або цей матеріал є зовсім новим чи високої складності. Частіше ж доцільніше спробувати реалізовувати підхід перевернутого класу, коли сам новий матеріал опрацьовують асинхронно, а на онлайновому занятті відбувається його обговорення та практичне закріплення.

Таким чином вихованці можуть отримати матеріал у зручному для себе форматі. Це може бути опрацювання доступного підручника, відео-запису від свого вчителя, роликів з YouTube, TedX чи інших освітніх каналів, платформи Всеукраїнської школи онлайн тощо. Плануючи використання таких джерел, педагог має врахувати, що час опрацювання цих матеріалів не може перевищувати тривалості асинхронних занять.

Якщо заклад освіти має обґрунтовані сумніви щодо можливості всіх вихованців підключитися до синхронних онлайнових занять, треба забезпечити отримання навчальних матеріалів та пояснень альтернативними шляхами. Це можуть бути відеозаписи, відкриті для перегляду в будь-який час, посилання на сторінки доступного підручника чи іншого посібника, надання доступу до презентації, конспекту заняття чи інших матеріалів.

Асинхронно  можна проводити тести, або практикувати індивідуалізовані завдання в різних форматах.

Відповідно до положення про дистанційне навчання, «не менше 30 відсотків навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти, організовується в синхронному режимі (решта навчального часу організовується в асинхронному режимі)».

Зокрема можна обрати  модель:

- онлайново відбувається кожне третє заняття, а для решти часу пропонують завдання для самостійного опрацювання та виконання;

- окремі предмети, за рішенням закладу освіти, можуть потребувати більше синхронного часу, аніж інші. У такому разі вони можуть мати більше онлайнових уроків, натомість інші дисципліни базуватимуться на асинхронному режимі взаємодій;

- тривалість онлайнового заняття  може  становити 15 хвилин, а решту часу (30 хвилин) вихованці  виконують завдання, базуючись на отриманому матеріалі.

Залежно від того, яку модель поєднання синхронного та асинхронного навчання обирає педагог, можна по-різному наповнювати ці складові навчальними діяльностями.

Наприклад:

1) Розпочинати заняття синхронно, робити огляд матеріалу та спрямовувати вихованців до попередньо записаного відеозаняття та набору практичних вправ і завдань, які опрацьовуються асинхронно. Наприкінці заняття відбувається повернення в спільний онлайн-простір, з’ясовуються проблемні моменти, даються відповіді на запитання, підбиваються підсумки, відбувається рефлексія (самоаналіз  знань і вчинків, їх значень та меж  вихованцями).

2) Відвести синхронне  заняття на розв’язування задач як для демонстрації певних прийомів педагогом, так і розбору  учнівських робіт.  Асинхронно в такому разі  відбувається закріплення вивченого.

        3) Спланувати синхронне заняття таким чином, щоб упродовж його тривалості проводити опитування. У такому разі доцільно розбити колектив на менші групи, щоб частина вихованців працювала з педагогом, відповідаючи на запитання індивідуально чи в малій групі, а решта  працювала асинхронно над попередньо підготованими завданнями. За якийсь час (або на наступному занятті) групи міняються.

          Педагоги Центру естетичного виховання висвітлюють роботу гуртків на сторінках колективів у соцмережах.